• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Педради
• Використання ідей В.О. Сухомлинського у формуванні та збагаченні педагогічної культури вчителя
• Питання до педради

Запитання підготувати на засідання педагогічної ради жовтень 2017 року.

1. У чому вбачав Сухомлинський завдання школи?

В.О.Сухомлинський головне завдання школи і вчителя вбачав у вихованні справжньої людини За цю мету його довгий час критикували, звинувачуючи в абстрактному, безкласовому гуманізмі (“Не має значення, ким стане ваш учень. Головне, якою людиною він буде”, або “Не може бути комуністичної моралі без елементарної людяності”). Він вважав, що дитинство повинно стати школою доброти, людяності і чуйності.

2. Що у вашому розумінню компетенції?

Компете́нція (лат. competentia, від compete — взаємно прагну; відповідаю, підходжу) — сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.

3. Що має бути, на думку В.Сухомлинського, атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом взаємовідносин педагога і дітей?

Доброзичливість, розумна доброта – ось що має бути атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом відносин взаємовідносин педагога і дітей. Якщо ви навчили свого вихованця відчувати людину серцем, ваша доброзичливість здатна творити чудеса.

4. Що таке педагогічна культура?

Якості учителя, необхідні для формування педагогічної культури

Виділимо наступні якості вчителя, необхідні для формування його педагогічної культури:

· Ціннісні орієнтації особистості вчителі. Відомо, що знання, уміння і навички без включення їх у систему суспільно-значимих цінностей людини, його моральних відносин здатні "розтрощити духовні". Утворена людина, у якої відсутні належні моральні підвалини, найчастіше використовує придбані знання в сугубо прагматичних, особистих цілях учитель без моральності й ідеалів ніколи не стане носієм культури.

· Моральні якості невід'ємні від гуманістичної спрямованості особистості вчителя, визначення пізнання іншої людини, відношення до людини як до найбільшої цінності, лише за умови оточення відповідальності перед майбутнім і любові до дітей починається формування педагогічної культури. Досить актуальні слова Н. А. Бердяєва про те, що "остаточно втрачає свідомість цінності людського життя, неповага до особистості досягає дивовижних розмірів... обожнюванням голої людської волі, звільненої від усякої святині - із цим ніяких цінностей створити не можна". Тому однією з ведучих якостей особистості, що необхідна для розвитку педагогічної культури є "комунікативне ядро особистості ", що припускає готовність людини до повноцінного між особистісного спілкування;

· Педагогічна культура невіддільна від культури зовнішнього вигляду, культури мови, естетичної культури, різнобічних інтересів і духовних потреб педагога. У цьому зв'язку показниками сформованості педагогічної культури є інтереси і духовні потреби вчителя;

· Без прагнення до постійного самовдосконалення, що у свою чергу визначається усвідомленням своїх недоліків і умінням у свою чергу їх виправити, здатністю вчителя до самоконтролю і самоаналізу, побудовою проблеми дій по самовихованню, учитель не може характеризуватися як носій високої культури. Він має право учити доти, поки учиться сам - це заповідь повинна стати професійним кредо сучасного вчителя. Тому прагнення до постійного самовдосконалення є однією з основних якостей особистості педагога високої педагогічної культури.

Таким чином, важливим складовим компонентом педагогічної культури є особистісні якості вчителя, що багато в чому визначають рівень його професіоналізму.

5. Що розуміють під професійною компетентністю педагога?

Основні показники педагогічної компетентності вчителя - це передусім:

· особистісні якості, особливо перетворювальні та психологічні;

· усвідомлення ролі педагога у вихованні громадянина, патріота;

· безперервне підвищення загальної та професійної культури;

· пошукова діяльність педагога;

· володіння методами педагогічного дослідження;

· конструювання власного педагогічного досвіду;

· результативність навчально-виховного процесу;

· активна педагогічна діяльність, спрямована на перетворення особистості учня й учителя.

6. Як за Сухомлинським проводити виховну бесіду з колективом»?

"Кожна виховна бесіда має свою мету. Інколи мета — загальна, стосується всіх вихованців. Іноді бесіда проводиться для того, щоб подіяти на весь колектив, а особливо вплинути на окремого вихованця. Продумуючи духовне життя колективу, думки, почуття, поведінку окремих вихованців, накреслюючи зміст виховної бесіди, ви ніколи не повинні забувати, що головний ваш засіб впливу — слово, що ви доторкаєтесь до розуму й серця своїх вихованців словом. А слово може бути і могутнім, гострим, гарячим, може бути воно й кволим, немічним, безсилим,— усе залежить від однієї дуже важливої риси вашої бесіди — одухотвореності, натхнення. У виробленні переконаності, у спонуканні дітей, підлітків, юнаків і дівчат до самовиховання ваше натхнення — це свята святих виховання. Пам’ятайте, що ви передаєте в своєму слові вихованцеві не тільки вміст того, про що розповідаєте, але й частинку своєї душі..." (Василь Сухомлинський)

7. Хто, за Сухомлинським , творить обличчя школи?

Видатний педагог наполягав на особливій ролі педагогічного колективу. Підкреслював, що саме він творить обличчя школи і якщо цей колектив зберігає

8. Як за Сухомлинським зберегти дитяче довіря?

"... Мудрість влади педагога — це насамперед його безмежна влада все розуміти. Пам’ятайте, що в дитини не буває умисного прагнення творити зло. Педагогічне неуцтво з того й починається, що вихователь приписує дитині це прагнення, вважаючи, що вона навмисне чинить погане. Прагнучи «підрубати корінь зла», вихователь рубає всі корені, і живі паростки дитинства засихають. Звинувачення в умисному злі, в лінощах, недбальстві, яких насправді немає, дитина переживає як велику несправедливість, це відштовхує її від учителя, вона втрачає довір’я до нього. Ламаючи дитячу довіру до вас, ви штовхаєте дитину на те, що вона починає захищатись непокірністю, умисним непослухом, прагненням робити все наперекір вашим вимогам. Пам’ятайте, що все це з’являється там, де дитяче довір’я до вас дало тріщину... Якщо дитина робить щось «не так», не допускайте «сильних», «вольових» засобів впливу на неї. Не допускайте, щоб у вашу складну лабораторію гуманізму увірвався стук кулака по столу й окрик. Нехай не приваблює вас перспектива побачити рухливого, сміхотливого, вічно невгамовного пустуна згаслим і приголомшеним, із сумними, погаслими очима, зігнутим і нещасним — погана це перспектива. Бережіть, як найвище благо, людську гордість, недоторканність особистої честі дитини..."(Василь Сухомлинський)

9. Що В.Сухомлинський вважав владою педагога, у чому вона повинна виявлятися?

"... Як треба дорожити безмежним дитячим довір’ям, яким мудрим, люблячим захисником дитини треба бути вихователеві, щоб між ним і дітьми завжди зберігалась гармонія людських, щирих, доброзичливих стосунків. Якою мудрою має бути влада педагога над людиною. Не забувайте ні на мить, що дитина — така сама людина, як і ви. Бережіть дитяче довір’я, бо воно — це і є любов дитини до педагога — якраз у цьому осереддя мудрої влади педагога над дитиною. На цьому довір’ї тримається прагнення дитини знаходити і знайти захист у вихователя. Дорожіть, як неоціненним скарбом, цим дитячим прагненням. До того часу, поки дитина дивиться з надією на вас і вірить у вас, ви - справжній вихователь, наставник, ви - учитель життя, ви - авторитет, живе втілення життєвої мудрості, ви - друг, товариш. Пам’ятайте, що ці речі дуже тендітні, їх легко зруйнувати. Якщо ви зруйнували їх, вам як вихователеві настав кінець. Ви будете наглядачем, а не вихователем." (Василь Сухомлинський)

Коментарi